Коли немає бар’єрів, світ стає доступнішим для всіх.
Супермаркети кладуть тактильну плітку для слабозорих клієнтів і дбають, щоб на пандус могла піднятися людина на кріслі колісному. У цифровому просторі увага до особливостей користувачів не менш важлива, але вона приймає інші форми — це можуть бути функції читання екранів, наявність жестової мови та субтитрів до відео, голосове керування.
Інклюзивність потрібна усім, адже обмеження — приглушене світло, зайві шуми чи повільний інтернет, впливають на нас незалежно від стану здоров’я, віку чи професії. Особливо зараз, коли російські обстріли вносять корективи у життєвий ритм.
Які бар’єри існують онлайн та як їх долають
У цифровому середовищі найчастіше говорять про чотири базових принципи: інформацію можна сприйняти, інтерфейсом можна керувати, контент зрозумілий, а сервіс сумісний із допоміжними технологіями (екранне озвучування, збільшення шрифту, керування клавіатурою).
У проєкті українського закону про безбар’єрність ці принципи фіксують як «сприйнятність, керованість, зрозумілість і надійність». Щоб продукти були доступними, компанії впроваджують такі технології:
- Скрінрідери, які читають вголос текст з екрана: VoiceOver (macOS, iOS), NVDA (Windows), Google TalkBack (Android). Таку технологію в Україні вже запровадили у додатку Мій Київстар.
- Дисплей Брайля — це пристрій, який перетворює цифровий текст з екрана на рельєфний шрифт Брайля. Поверхня дисплея складається з комірок із маленькими штифтами (по 6 або 8 у кожній). Вони миттєво підіймаються та опускаються, утворюючи на дотик літери, цифри чи розділові знаки. Прочитавши рядок до кінця, користувач натискає спеціальну кнопку, і штифти складаються в нові слова. Багато сучасних дисплеїв також мають вбудовану клавіатуру, що дозволяє не лише читати, а й друкувати текст. Пристрій синхронізується з скрінрідерами: VoiceOver на гаджетах Apple, TalkBack на Android або «Екранним диктором» на Windows.
Можливі варіації дисплея Брайля
- Розпізнавання голосу — Google Assistant, Siri, Cortana, Alexa та інші стали повноцінними голосовими помічниками, які допомагають не тільки людям з порушеннями моторики, а й, наприклад, за кермом. Цю ідею використали для реклами голосової помічниці Alexa.
- Навігаційні перемикачі — це інструменти керування (кнопки, сенсори), що дозволяють людям з обмеженою рухливістю керувати пристроями. Користувач може призначати різні функції, наприклад, відкрити камеру або проскролити далі. Таким чином, завдяки одній-двом діям, людина повністю контролює інтерфейс.
Як працює легальна сторона онлайн-доступності
Цифрова безбар’єрність вже перейшла із доброї практики в системні вимоги. У ЄС діє два ключові «шари» правил. Перший — Web Accessibility Directive зобов’язує публічний сектор робити сайти й застосунки доступними та публікувати заяву про доступність.
Ресурси мають відповідати всім 4 принципам (сприйнятність/керованість/зрозумілість/надійність) і намагатися покрити потреби різних користувачів: використання без зору, зі слабким зором, без сприйняття кольору, без слуху/зі слабким слухом, з обмеженою моторикою, з когнітивними обмеженнями тощо.
Другий — Європейський акт про доступність (European Accessibility Act). Він поширює вимоги на низку продуктів і послуг, які надають компанії, і стосується не тільки онлайн-простору.
Що вважають доступністю?
- Контент і медіа: є альтернатива для аудіо/відео, для відео доступні субтитри, альтернативні описи.
- Відображення: читабельність і адаптивність, достатня контрастність.
- Керування: ресурс має бути доступним за допомогою клавіатури, миші, сенсорного екрана або голосового управління.
- Форми: є підказки, коректні повідомлення про помилки, зрозумілі підписи полів.
- Технічна надійність: коректна семантика, щоб скрінрідер розумів усі елементи.
В Україні також рухаються до унормування доступності онлайн-ресурсів. Мінцифра фіксує курс на стандарти доступності для державних сайтів і застосунків: із 2023 року вони мають відповідати міжнародним вимогам, а у 2024 році на базі Дії за підтримки ПРООН запрацював Центр компетенцій із цифрової доступності.
У проєкті закону про цифрову доступність онлайн-ресурсів описані принципи доступності. Законотворці пропонують орієнтуватися на європейський стандарт EN 301 549. Охоплення законопроєкту широке: у тексті згадують онлайн-магазини, сайти та додатки, сторінки та акаунти в соціальних мережах. Поки що онлайн-доступність не обов’язкова для бізнесів, але вже скоро може стати вимогою.
Тому варто діяти на випередження там, де це можливо. Наприклад, у 2024 році застосунок Укрзалізниці адаптували для користувачів із порушеннями зору: інтерактивні елементи доповнили текстовими мітками для VoiceOver/TalkBack, додали озвучення кроків під час оплати, покращили контрастність і поведінку інтерфейсу при збільшенні тексту, збільшили клікабельні зони.
Бар’єри онлайн помітні одразу — так, адвокат та ветеран Масі Найєм не зміг створити monoКЕП у Monobank, адже додаток попросив його моргнути для підтвердження особи. Оскільки військовий втратив око через поранення на фронті, і може моргнути тільки одним, система давала збій.
«Я намагаюсь зробити КЕП у monobank. Він просить зробити селфі. Я роблю. Він просить моргнути. Я моргаю, але є нюанс – в мене всього одне око. І він вибиває помилки. Так вже другий день. Я припускаю, що це саме через око», — написав Масі Найєм на своїй сторінці у Facebook.
Чекліст — перевірка вашого онлайн-продукту на безбар’єрність
Крок 1. Пройдіться «швидкими перевірками». Використайте чекліст W3C Easy Checks: перевірте альтернативні описи для зображень, контраст, видимий фокус при навігації клавіатурою, масштабування, наявність субтитрів/транскриптів.
Крок 2. Перевірте основні шляхи користувача. Відкрийте головну сторінку, якщо це сайт, пошук, картку товару, кошик, оплату, форму підтримки. Спробуйте поглянути збоку, чи зможе користувач пройти ці шляхи без додаткових підказок.
Крок 3. Увімкніть екранне озвучування. На смартфоні протестуйте TalkBack/VoiceOver, на десктопі — будь-який популярний скрінрідер. Так ви перевірите, чи розпізнають ваші тексти скрінрідери, чи починають плутатися.
Крок 4. Використайте автоматизований аудит. Lighthouse швидко підсвітить типові проблеми (контраст, підписи).
Кроки, які можна зробити вже сьогодні
- Додавайте альтернативні описи до зображень в додатках, на сайтах та сторінках соцмереж.
- Перевірте контраст та розмір клікабельних елементів.
- Додайте субтитри до відео, а найважливіші ролики продублюйте як статті. Наприклад, УКультура та Hromadske готують текстове розшифрування для інтерв’ю.
- У соцмережах публікуйте текстовий опис до відео та зображень; у платформах, які підтримують субтитри й підписи, вмикайте їх у налаштуваннях публікації або профілю.
- Створіть форму зворотного зв’язку, куди користувачі писатимуть, чого їм не вистачає на сайті чи в додатку.
- Використовуйте Довідник безбар’єрності. Це гід із коректного спілкування, який створили за ініціативи першої леді України Олени Зеленської у 2021 році. Над проєктом працювали правозахисники, психологи, громадські організації та батьки, що виховують дітей з інвалідністю, а упорядницею стала журналістка Тетяна Касьян. Цей довідник підкаже коректну лексику та тон спілкування для різних ситуацій.
Доступність розширює аудиторію й знижує ризики, коли компанія виходить на ринки з регуляціями, наприклад, європейські. Дослідження інклюзивності від OLX і Happy Monday показує: понад половина компаній не впроваджують інклюзивні практики, а значна частина не закладає бюджет на такі зміни. Це означає, що доступність стає точкою росту для тих, хто починає раніше й робить її частиною якості сервісу — для всіх.
