Сучасні роботи схожі на нас. Вони не мають вампірських ікл, додаткової пари очей, інших атрибутів “класичних” монстрів та не хочуть вас вбити (проте ми не впевнені). Вони створені, щоб допомагати, але дивлячись на них, чомусь стає моторошно. У вас не виникло такого відчуття?
Уявіть, що один з таких “помічників” стоїть у спальні та спостерігає за вами, поки ви намагаєтесь заснути. Навряд би в такій компанії ви на 100% почувалися комфортно. А якщо замінити одного з цих андроїдів на милого ВОЛЛ-І з мультика? Більше емпатії, хоча він має з нами менше спільних рис.
Неприязнь, тривога, відраза, а іноді й страх перед неживими об'єктами, які занадто схожі на людей, називають ефектом Моторошної долини (Uncanny Valley).
До чого тут долина?
Моторошна долина — це гіпотеза, яку у 1970 році висунув професор робототехніки Масахіро Морі. Він описав своє спостереження: коли роботи виглядають більш схожими на людей, вони стають привабливішими, але до певного моменту.
Разом з подібністю об’єкта до людини зростає і наша до нього емпатія. Але десь на 70-80% цієї подібності наша реакція різко змінюється на негативну, утворюючи впадину на графіку.
Це область між “трохи людським” (знову уявляємо ВОЛЛІ-І) та “стовідсотково людським” (середньостатистичний представник виду Homo sapiens). Ось десь між ними у долині “лежать” андроїди з дивною посмішкою, зомбі та манекени. З ВОЛЛ-І їх об'єднує штучність походження, а з людьми — зовнішність.
Морі описує ефект Моторошної долини на прикладі перших протезів рук:
“Можна сказати, що протез руки досяг певної схожості з людською формою, можливо, нарівні зі вставними зубами. Однак коли ми розуміємо, що рука, яка спочатку виглядала справжньою, насправді є штучною, ми відчуваємо моторошне відчуття. Наприклад, під час рукостискання нас може здивувати його м’який безкістковий хват разом із його текстурою та холодністю. Коли це трапляється, ми втрачаємо почуття спорідненості, і рука стає моторошною.”
Майже як люди, але все ж не вписуються у рамки нормальності. Саме невеликі відмінності, як-от скляний погляд та неприродна міміка, тривожать людей. Чому?
Масахіро Морі поділився гіпотезою з колегами, які створювали реалістичних роботів. Проте через 30 років після публікації есе, з початком активного розвитку тривимірної графіки, науковці почали шукати причини виникнення ефекту «Моторошної долини». Ось кілька популярних пояснень:
- Когнітивний дисонанс: невластиві реальній людині рухи, міміка, голос, занадто ідеальне та симетричне обличчя… Наш мозок бачить, що робот дуже схожий на людину, але ідентифікує навіть незначні відмінності як штучні та сприймає об'єкт як неживий. Поки ми намагаємось віднести робота до певної категорії, ми відчуваємо потенційну загрозу.
- Професорка Болтонського університету Анджела Тінвелл висунула теорію, яка полягає в тому, що наш мозок ідентифікує людиноподібних роботів як психопатів. Вони також виглядають як люди, але як і психопати, не проявляють емпатії та інших людських почуттів, хоча і вміють імітувати доброзичливість.
- Захист від патологій: андроїди, зомбі, вампіри нагадують хворих або мертвих людей, а еволюція навчила нас уникати всього, що несе загрозу життю.
- Загроза релігійним переконанням: усі релігійні концепції описують людину як істоту, що має душу. Але робот, що виглядає та поводиться майже як людина, вселяє сумнів та страх того, що усі ми — лише тіла.
Тож ефект Моторошної долини пояснюється психологічними та еволюційними механізмами. Це показало і дослідження німецьких вчених.
Чи тільки люди відчувають ефект Моторошної долини?
Ні. У 2020 році нейробіологи провели дослідження. Вісьмом макакам показали різні зображення мавп-родичів. Вони включали відео живих мавп, анімовані реалістичні зображення з хутром та деталями обличчя, аватар без хутра, один у відтінках сірого та один контурний.
Вчені порівнювали реакцію макак (міміку, розмір зіниць, серцевий ритм) на кожну з моделей. На відеозображення живих приматів та максимально реалістичне зображення мавпи реагували так само як на своїх родичів у житті. Контурні зображення також не викликали нестандартних реакцій, мавпи просто не розпізнавали у ньому живу істоту. А от сірий аватар та аватар без шерсті викликав реакції, які виникають у мавп в моменти загрози. За словами дослідників, мавпи бачили, що ці інтерпретації аватара дуже схожі на них самих, але зі змінами, які викликали у них помітне занепокоєння. Тож тварини намагались відвернути погляд від цих зображень.
Усі моделі демонструвалися у статиці та у русі. Аналіз реакцій показав, що коли сірий аватар та аватар без шерсті починали рухатись на екрані, відчуття тривоги у макак посилювалося.
Коли ви можете відчути ефект Моторошної долини?
Ефект виникає у всіх областях життя, у яких ми намагаємось щось, що не є людиною, зробити максимально схожим на людину. Спостерігати його можна не лише тоді, коли людськості набувають неживі об'єкти, а коли самі люди є персонажами, які поєднують риси людського та нелюдського.
Сон/галюцинації
Наш мозок може самостійно створювати ефект Моторошної долини. Тобто не лише реагувати на готове зображення, а нашаровувати образи.
Психолог Фредерік Мальмстром з Американської академії ВВС вирішив дізнатися, чому люди, які заявляли про викрадення інопланетянами, описували дуже схожі образи.
Він стверджує, що образ гуманоїда — це образ матері, яку бачить новонароджена дитина. У перші дні життя діти мають певні особливості зору: астигматизм, недостатня чіткість, слабке або відсутнє розпізнання кольорів. Фредерік Мальмстром відредагував фото жінок відповідно до цих особливостей.
Обличчя матері, яким його може бачити новонароджений
Психолог пояснює, що у перехідному стані між сном і повним пробудженням (відомий як сонний параліч) наш мозок дістає цей “шаблон” образу матері та нашаровує на нього інші відомі образи, а людина переживає ефект Моторошної долини.
Діпфейки
При використанні технології Deepfake ефект «Моторошної долини» часто виникає саме під час перегляду відео, нерідко з відомими людьми. Ми розуміємо, що міміка та жести діпфейка відрізняються від оригіналу, і тоді виникає те саме відчуття тривоги.
Робототехніка
Хоча багато людей вважають, що удосконалення андроїдів — це стирання межі між біологічним та штучним, і це призведе в майбутньому до різних етичних дилем та проблем, очевидно, що ця галузь буде розвиватися й далі.
Максимально реалістичні роботи можуть бути корисними у багатьох сферах: від обслуговування до навчання. Одним з чудових прикладів є робот-дитина Pedia_Roid, який навчає дитячих стоматологів лікувати зуби непосидючим, наляканим маленьким пацієнтам.
За допомогою мобільного пристрою, запрограмованого на різні захворювання, користувач може надсилати сигнали до суглобів робота, щоб робот відображав фізичні реакції та вираз обличчя. Робот може відкрити рот і змінити положення голови, коли його попросять. Він має пульс, і навіть може отримати підроблену кров «внутрішньовенно» з руки.
Робот імітує несподівані рухи, як і реальні діти у кріслі стоматолога; кашляє, чхає; імітує серцеву недостатність і конвульсії; блідне та червоніє, а також вміє влаштовувати істерики. Ідеальний симулятор. Проте все ж трохи моторошний.
Ameca — найрозвинутіший гуманоїд у світі. Робототехнічна компанія Engineered Arts створила робота, який наразі вміє відтворювати людську міміку та жести, малює та розмовляє.
“Єдина вагома причина для створення гуманоїда — це взаємодіяти з людьми та бути дружніми з ними. Роботи повинні бути побудовані для виконання конкретних завдань якомога ефективніше, тому найкращий робот-посудомийник – це квадратна коробка. Це не гуманоїд, який бродить у вашому домі та возиться з вашими тарілками.” — Вілл Джексон, генеральний директор Engineered Arts.
Для створення досконалих гуманоїдів розробникам потрібно подолати Моторошну долину, чим Engineered Arts і займаються. Вони націлені саме на те, щоб створити ультрареалістичного робота.
Комп'ютерна графіка
Кадр з фільму «Кішки» 2019 року, моторошна CGI-графіка якого викликала ефект Моторошної долини у багатьох глядачів та критиків
Коли глядач не може чітко визначити, що перед ним на екрані, кішка чи людина (або щось середнє), він відчуває ефект Моторошної долини.
“Актори імітують широкий спектр людських якостей, таких як міміка та емоції. Крім того, рухи акторів поєднують котяче ковзання та стрибки з вертикальною людською ходьбою, танцями та обіймами — це дуже заплутано! Моторошна долина йде на нас з кількох сторін одночасно.” — професор психології коледжу Френсіс МакЕндрю.
Кадр з мультфільму «Полярний експрес» 2004 року, який став класичною ілюстрацією ефекту Моторошної долини
В кіноіндустрії добре знайомі з ефектом Моторошної долини, і наразі використовують його для створення персонажів злодіїв, а от пропорції обличчя та тіла позитивних героїв менше нагадують реальні людські.
Кадр з відеогри Alien Isolation (2014). Крута демонстрація використання ефекту Uncanny Valley для створення моторошного персонажа
Соцмережі
Не лише роботи та ляльки, які мають схожість з людьми, лякають нас. Останні роки у соцмережах з'явилося багато контенту, у якому користувачі демонструють ефект Моторошної долини. Вони роблять макіяж, імітують рухи й міміку манекенів та андроїдів.
Ціль на майбутнє: вибратися з долини
Ще 50 років тому люди мріяли про роботів, які б виглядали як люди. Проте розвиток технологій ще раз підтвердив, що межа між захопленням та відразою дуже тонка. Попри розширення наших поглядів в абсолютно всіх областях життя, первісне має більшу вагу: страх, який ми вважаємо ірраціональним, є цілком раціональним, і вже мільйони років він допомагає нам виживати як виду.
Ми зазирнули у Моторошну долину та побачили, що робити із не-людини людину — не завжди гарна ідея.
